Бутерін уподібнив Ефіріум до BitTorrent і Linux – ForkLog UA

Ethereum об’єднує розмах BitTorrent з відкритістю та надійністю Linux. Такі порівняння навів співзасновник блокчейн-платформи Віталій Бутерін.

За його словами, мережа прагне глобального розповсюдження без втрати децентралізації — так само, як BitTorrent. Головна відмінність — вбудований механізм консенсусу, який необхідний для фінансових і соціальних дій.

Порівняння з Linux ґрунтується на ідеології: як і операційна система, Ethereum базується на засадах безкоштовного та відкритого коду.

В архітектурі обох систем помітний чіткий поділ ролей. Перший рівень блокчейну виступає «чистим ядром», що забезпечує суверенітет, тоді як надбудови у формі застосунків і L2-рішень роблять використання зручним для масового користувача.

«Ethereum L1 має слугувати фінансовим притулком для фізичних осіб і організацій, які шукають більш високого рівня незалежності, і надавати їм доступ до всієї потужності мережі без потреби в посередниках. Приклад Linux демонструє, що це повністю поєднується з наданням цінності великій кількості людей і навіть з тим, щоб бути улюбленим і таким, якому довіряють підприємства у всьому світі», — підсумував Бутерін.

На його погляд, така природа — не недолік, а перевага. Принцип trustlessness («відсутність довіри»), до якого прямує Ethereum, в діловому середовищі розглядається як зменшення ризику контрагента — важлива умова для приходу інституційних гравців.

Дилема затримки

Бутерін вважає, що мережі Ethereum слід концентруватися не на скороченні часу підтвердження операцій, а на збільшенні пропускної здатності.

Він зауважив, що друга задача технологічно визначена та надійна завдяки PeerDAS і ZK-доказам. З їхньою допомогою пропускну здатність блокчейну можна збільшити в рази без шкоди для децентралізації. Тут немає нездоланних законів фізики — лише інженерні завдання.

Другий шлях — зменшення затримки — впирається в нездоланні перешкоди. Головний з них — швидкість світла, яка обмежує передавання сигналів між континентами. Крім цього, існують певні вимоги до архітектури Ethereum:

  1. Географічна різноманітність вузлів. Мережа має бути доступною валідаторам по всьому світу, зокрема регіонам зі слабким зв’язком, а не лише професійним дата-центрам.
  2. Цензуростійкість і анонімність. Вузли повинні зберігати анонімність і захищеність від зовнішнього впливу, що виключає централізацію інфраструктури.
  3. Економіка. Децентралізація не може триматися лише на ідеології — вона має бути вигідною. Якщо віддаленість сервера зменшує прибутковість навіть на 10%, стейкінг неминуче сконцентрується у великих хабах на зразок Нью-Йорка, створюючи загрозу для мережі.

Бутерін припустив невелике поліпшення затримки в три–шість разів (до 2–4 секунд за блок) завдяки оптимізації P2P-з’єднань і архітектури комітетів валідаторів. Водночас досягнення субсекундної швидкості на глобальному рівні він вважає неможливим для децентралізованого базового шару.

На його думку, цю нішу займуть L2-рішення та спеціалізовані блокчейни. Високі швидкості особливо важливі для взаємодії зі ШІ: для систем, які обробляють дані швидше за людину, навіть швидкість світла є значним обмеженням.

Такі системи потребуватимуть «міських» мереж із наносекундною затримкою, що можливо лише в межах гіперлокальних L2.

«Зрештою, Ethereum належить планеті Земля, а його рішення другого рівня обслуговуватимуть як гіперлокальні потреби в її містах, так і потреби планетарного масштабу», — підсумував програміст.

Нагадаємо, на початку січня Бутерін повідомив, що мережа другої за капіталізацією криптовалюти успішно долає трилему блокчейна завдяки розвитку zkEVM і запуску PeerDAS.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *