Інструменти на основі ШІ не тільки не полегшують працю, а й, навпаки, створюють постійне збільшення навантаження на працівників. Про це повідомляється в аналізі від Harvard Business Review (HBR).
Протягом восьми місяців фахівці вивчали зміни в поведінці працівників американської технологічної фірми, де працює близько 200 осіб.
Виявилося, що з поглибленням впровадження штучного інтелекту в щоденні процеси, колектив збільшував тривалість робочого дня, працював у більш швидкому режимі — часто без будь-яких вказівок від керівництва — і брав на себе більший обсяг задач:
- менеджери продуктів і дизайнери почали програмувати;
- науковці переймали інженерні завдання;
- усі співробітники компанії намагалися робити роботу, яку раніше передавали б на аутсорсинг, відкладали на потім або уникали взагалі.
Розширення функцій мало деякі негативні наслідки. Наприклад, розробники витрачали більше часу на перевірку, виправлення та корегування завдань колег, які використовували ШІ. Вони все частіше виступали в ролі менторів для працівників, що займалися вайб-кодингом.
Розмивання кордонів
Оскільки ШІ значно полегшив початок виконання завдання, працівники починали працювати над завданням у моменти, які раніше були призначені для відпочинку. Чимало людей запускали штучний інтелект під час перерви на обід, під час нарад або очікуючи завантаження файлу.
Дехто «давав швидку команду» безпосередньо перед тим, як покинути робоче місце, щоб LLM могла працювати без присутності людини.
Такі дії не розглядалися як додаткове навантаження, але з часом робочий день став менш організованим і більш безперервним. Розмовний стиль промтів ще більше згладив цей ефект: набір тексту швидше нагадував спілкування в чаті, ніж виконання офіційних обов’язків. Це дозволяло переносити роботу на вечір або рано вранці без чіткого усвідомлення.
«Межа між роботою та відпочинком не зникла, але її стало простіше перетинати», — відзначили в HBR.
Багатозадачність
ШІ створив нову динаміку, в якій працівники управляли кількома активними процесами одночасно: власноруч писали код, поки ШІ створював альтернативну версію, запускали декількох агентів одночасно або поверталися до давно відкладених справ.
Люди робили це, тому що відчували присутність «партнера», який допоможе впоратися з обсягом роботи. Така ситуація вела до постійної зміни фокусу уваги та викликала відчуття безперервної активності.
На ентузіазмі
Компанія не вимагала застосування штучного інтелекту. Співробітники робили це за власним бажанням, тому що технологія дає можливість «зробити більше».
У HBR підкреслили, що в короткочасній перспективі ця тенденція вигідна для керівників компанії. Проте, ентузіазм щодо експериментів рано чи пізно згасне, і працівники усвідомлять, що їхнє навантаження збільшилося.
«Таке збільшення завантаженості може призвести до когнітивного виснаження, перевтоми та зниження здатності приймати рішення. Підвищення продуктивності, яке спостерігалося спочатку, може змінитися погіршенням якості роботи, плинністю кадрів та іншими проблемами», — йдеться в дослідженні.
Експерти HBR підкреслили, що ситуація ставить керівництво у скрутне становище. Просити працівників самостійно регулювати свої обов’язки — не найкращий підхід. Компаніям необхідно розробити комплекс правил і норм використання ШІ.
«Без таких практик типовою тенденцією роботи з використанням ШІ є не скорочення, а посилення. Це має наслідки для вигорання, якості рішень і довгострокової стійкості», — йдеться в дослідженні.
Рекомендації
Заходи, які в HBR радять застосовувати:
- усвідомлені перерви, які запобігають накопиченню навантаження;
- послідовність — експерти рекомендують відкладати нетермінові повідомлення та оновлення, щоб зберегти концентрацію і не відволікати співробітників під час виконання основної задачі;
- особисте спілкування — організаціям слід знаходити час і місце для людських контактів, будь то короткі зустрічі, спільні обговорення або структурований діалог.
Нагадаємо, у грудні 2025 року лауреат Нобелівської премії передбачив хвилю безробіття через ШІ в найближчому майбутньому.