Фірма Eon Systems відтворила 125 000 нейронів та 50 млн синаптичних сполучень зрілої дрозофіли. Дослідники розмістили модель у віртуальне оточення на зразок цифрового світу з кінофільму «Матриця».
Ролик експерименту виклав один із засновників компанії, Алекс Вісснер-Гросс. На ньому можна побачити анімовану комаху, котра пересуває кінцівками, потирає їх одна об одну та п’є з невеличкої посудини хоботком у відтвореній «пісочниці».
«Протягом десятиліть емулювання усього мозку було привабливим відповідником штучного інтелекту. Відтворити його нейрон за нейроном, синапс за синапсом — і запустити», — зазначив Вісснер-Гросс.
Зі слів дослідника, експеримент являє собою «першу у світі реалізацію повної імітації мозку, що здатна відтворювати декілька типів поведінки». Він базується на дослідженнях провідного наукового співробітника Eon Systems Філіпа Шіу та його колег.
У 2024 році експерти створили завершену обчислювальну модель мозку дрозофіли, аби вивчити її нейронні зв’язки, що відповідають за харчування та догляд за тілом.
Колектив використав поточний проєкт Принстонського університету з комплексного створення нейронної схеми мозку комахи FlyWire connectome.
У процесі дослідження виявилося, що обчислювальна модель передбачає рухову поведінку відтвореної мушки з точністю приблизно 95%.
«Активація нейронів, чутливих до цукру чи води, в обчислювальній моделі точно вказує на нервові клітини, що відгукуються на смак», — сказано у статті.
Вісснер-Гросс зауважив, що вчені з Eon Systems надали «відокремленому мозку» простір для існування.
«Сенсорні імпульси надходять всередину, нейронна діяльність поширюється по всьому конектому, рухові команди виходять назовні, а фізично відтворене тіло виконує їх. Вперше в історії імітація цілого мозку замикає коло від відчуття до дії», — проголосив Вісснер-Гросс.
Він додав, що експеримент розвиває попередні розвідки, у тому числі працю команди DeepMind від 2025 року. Там нейронні шляхи дрозофіли моделювали за допомогою навчання з підкріпленням.
Eon Systems планує рухатися далі. Вона хоче спочатку створити цифрову імітацію мозку миші, а згодом — людини.
Проте до такого рівня ще масштабна робота. Мозок миші містить більш ніж у 500 разів більше нейронів, ніж у дрозофіли.
«Якщо у випадку з мухою вдалося замкнути сенсомоторний цикл у симуляції, то для миші — це питання розміру, а не принципу», — написав Вісснер-Гросс.
Нагадаємо, у липні 2024 року китайські науковці створили робота з вирощеним у лабораторних умовах штучним мозком, якого можливо навчити виконувати різноманітні завдання.