Science Corporation запросила провідного фахівця в галузі нейробіології Мурата Гюнеля для ініціювання клінічних досліджень біогібридного інтерфейсу «мозок — комп’ютер» (BCI). Про це повідомляє TechCrunch.
Стартап засновано колишнім керівником і співзасновником Neuralink Максом Ходаком. Гюнель, очільник кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи, доєднався до проєкту як науковий консультант після дворічних перемовин.
Завдання співпраці — хірургічно імплантувати в мозок хворого перший сенсор для майбутнього інтерфейсу, котрий буде поєднанням вирощених у лабораторії нейронів та електроніки.
Компанія Science створена у 2021 році. Минулого місяця вона закінчила раунд залучення інвестицій серії C на суму $230 млн при оцінці в $1,5 млрд.
Інноваційним рішенням фірми є PRIMA — апарат для відновлення здатності бачити у людей, які втратили зір через макулярну дегенерацію або аналогічні недуги.
Science придбала технологію у 2024 році й планує розширити її використання в Європі після отримання дозволу від місцевих регуляторів.
Амбітні задуми
Ходак ставить перед стартапом сміливі задачі: створити стабільні канали комунікації між обчислювальною машиною та мозком для лікування важких захворювань, а згодом — збільшити людські можливості, аж до додавання нових відчуттів.
Neuralink та іншим організаціям уже вдалося фіксувати мозкову активність за допомогою електронних сенсорів. Користувачі з BCI-імплантами можуть керувати комп’ютерами або показувати слова на екрані, просто думаючи про них.
Проте, введення пристроїв у широкий вжиток залишається під сумнівом через регуляторні перешкоди та порівняно невелику кількість хворих.
Ходак вважає традиційний інвазивний спосіб із застосуванням металевих електродів безперспективним. Згодом такий підхід веде до пошкодження тканин і погіршення функціонування самого імплантату.
Колектив Science вирішив обрати інший шлях.
«Концепція застосування природних з’єднань через нейрони і створення біологічного інтерфейсу між електронікою та людським мозком виняткова», — зазначив Гюнель.
Інтегрування нейронів
Співзасновник і науковий керівник Science Алан Мардінлі очолив розробку біогібридного сенсора разом із командою з 30 дослідників. У кінцевий варіант пристрою вбудують нейрони, вирощені в лабораторних умовах.
Нервові клітини сконструйовані так, щоб природним шляхом інтегруватися з нейронами в мозку, формуючи зв’язок між біологією та електронікою. Їх можливо стимулювати світловими імпульсами.
У 2024 році стартап оприлюднив результати успішного випробування базової технології на мишах. Зараз старання інженерів спрямовані на створення прототипів і розробку методів культивування клітин, що відповідають строгим медичним стандартам.
Гюнель буде консультувати групу, яка готується до клінічних досліджень на людях. Ведуться переговори з комітетами з медичної етики, що здійснюють контроль за експериментом за участю людей.
Першим етапом стане перевірка вдосконаленого сенсора без вбудованих нейронів всередині живого людського мозку.
Плани на майбутнє
На відміну від Neuralink, яка імплантує нейроінтерфейси безпосередньо в тканини, компанія Science розміщує пристрій на поверхні мозку під черепом. Вважається, що такий підхід зменшує ризики для пацієнтів.
Команда планує знайти відповідних хворих, які мають пройти серйозне хірургічне втручання. Наприклад, це можуть бути люди після інсульту, яким необхідно видалити частину черепа для зменшення набряку мозку.
Гюнель пропонує розмістити сенсор на поверхні кори півкуль, щоб на практиці оцінити безпеку та результативність зчитування нейронної активності.
У разі успіху BCI-система може надати допомогу в терапії неврологічних захворювань. Одним із перших застосувань стане помірна електростимуляція пошкоджених клітин головного або спинного мозку для їх відновлення.
Більш складні варіанти включають моніторинг неврологічної активності у хворих із пухлинами. Це дозволить заздалегідь попереджати медичний персонал про наближення нападів.
У більш віддаленій перспективі розглядається можливість застосування інтерфейсу для призупинення розвитку хвороби Паркінсона.
Гюнель заявив, що за оптимістичного сценарію клінічні дослідження пристрою почнуться у 2027 році.
Раніше користувач пристрою «мозок — комп’ютер» Гелен Баквалтер навчився створювати музику силою думки.