Двоє осіб з паралічем отримали можливість набору тексту на екрані за допомогою імплантованого пристрою, який розшифровує спроби рухів пальцями. Згідно з дослідженням в Nature Neuroscience, один з учасників експерименту здійснював набір тексту на 80% швидше, ніж здорова людина.
Зазвичай інтерфейси мозок-комп’ютер (ІМК) для людей з паралічем покладаються на відстеження погляду або ідентифікацію нейронної активності, пов’язаної з промовою. Однак науковці з Mass General Brigham і Університету Брауна висловили думку, що звична розкладка QWERTY буде більш зручною для багатьох користувачів.
«Найважливіше — мати різноманітність опцій для кожного хворого, щоб адаптувати технологію до конкретного стану та обставин», — підкреслив автор дослідження Джастін Джуд.
У ході експерименту учасників попросили імітувати друкування на клавіатурі QWERTY. Система ефективно зчитувала сигнали мозку, розпізнаючи до 30 різних дій — по три для кожного з десяти пальців.
У випробуванні пристрою ІМК від компанії Blackrock Neurotech взяли участь дві людини:
- пацієнт T17 (паралізований нижче шиї внаслідок травми хребта) досяг швидкості 47 символів на хвилину з точністю 81%;
- пацієнт T18 (хворий на бічний аміотрофічний склероз, БАС) продемонстрував результат 110 символів на хвилину з точністю 95%.
Стабільність результатів другого учасника зберігалася протягом тижня, у той час як у першого — два дні.
Джуд зауважив, що краща результативність одного з учасників може бути пов’язана з кількістю та розташуванням електродів у мозку. У T18 імплантовано шість масивів контактів у дорсальну (верхню) частину прецентральної звивини — майже втричі більше порівняно з T17.
У останнього також частину електродів було розміщено в інших зонах моторної кори для збору сигналів мовлення.
Різницю в результатах можна частково пояснити тим, що тетраплегія та БАС по-різному впливають на мозок, хоча обидва стани викликають параліч.
У майбутньому чітке розпізнавання моторики пальців допоможе відновити здатність керувати протезами для складних маніпуляцій, таких як захоплення та досягання предметів.
Проте технології ще потрібно пройти значні нормативні перешкоди, перш ніж вона стане доступною широкому колу пацієнтів.
Слід згадати, що в березні дослідники з Eon Systems помістили модель мозку мухи у віртуальне середовище, подібне до віртуального світу з фільму «Матриця». За словами вчених, експеримент є «першим у світі втіленням повної імітації мозку, здатної генерувати декілька типів поведінки».